Я взяла Нейта за руку і вивела його в хол, лишивши маму і Джастіна в офісі.

– Послухай,- сказала я.- Не думаю, що тобі і далі треба копати історію про Тоскано. Це не те, що ти думаєш.

– Знаю,- сказав Нейт.

Я підняла брову.

– Як?

– Я зв'язався з колишньою пані Тоскано. Нарешті застав її тверезою.

– Тоді ти знаєш? Про меншу сестру Гебріела?

– Так. І припиняю розслідування.

Я обняла його.

– Дякую.

Голосні кроки пролунали на сходах, змушуючи мою зацікавлену маму і Джастіна вийти в хол.

Пан Спелмен вийшов нагору і його очі і розширились. Вочевидь, він не чекав на такий натовп людей біля його офісу.

– Сесіль говорить?- спитала мама.

– Ще ні. Вона лише зробила свій телефонний дзвінок,- сказав пан Спелмен.

– Кому?- спитала я.

– Думаю, своєму адвокатові.

– Це не добре,- сказав Джастін, хитаючи головою.

Телефон Нейта запищав і він його відкрив.

– Цікаво,- сказав він, читаючи повідомлення.

– Що таке?- спитала я.

– Мій бос каже, що родина Клейвортів любить зброю. Даллас та Свівен вигравали конкурси на кращих батька та сина і, навіть, Сесіль навчається.

– Можливо, це підштовхне поліцію до пошуків зброї в їх будинку,- сказала мама.

– Я повинен йти,- сказав Нейт, закриваючи телефон.
– Мій бос хоче, щоб я пошукав статті, в яких згадується Сесіль і пістолети, і, може навіть фото Сесіль з пістолетом на якомусь змаганні, - він всміхнувся.
– Стажери отримують найстильнішу роботу.

Коли Нейт побіг, пан Спелмен повернувся до нас.

– Певний час нічого не буде відбуватися. Сесіль не буде говорити, доки не приїде її адвокат, а там хто зна, скільки часу пройде до її свідчень.

Мама сказала:

– Я все одно хочу лишитись. Клер, чому би тобі не повернутись, поїсти і розповісти Пері новини, коли він прокинеться.

– Я піду з тобою,- запропонував Джастін і ми пішли разом.

Ще тиждень тому я не думала, що буду йти з Джастіном так спокійно. Але ми йшли разом, насолоджуючись прекрасним теплом вранішнього сонця. Ми не говорили багато і мені це подобалось. Це була комфортна тиша. Я не хотіла дати йому ляпаса або накричати. Не хотіла сваритись через Тіфані. Я навіть не думала про нього і Тіфані, що було дивно, враховуючи що саме про це я думала, коли бачила його протягом останніх трьох місяців. Я так і продовжувала відчувати щось до нього і тепер ми знову були близькі.

Зрештою Гебріел мені повірив, достатньо щоб його тато допитав Сесіль. Вони обоє - Джастін і Гебріел - пройшли через багато всього заради мене і моєї родини. Тепле сяйво охопило все моє тіло і з кожним глибоким подихом мене наповнювало почуття спокою.

Коли ми підійшли до мого будинку, він довів мене до ганку і розвернувся, щоб йти. Раптом я відчула що не хочу, щоб він йшов.

– Зайдеш на содову або щось інше?- спитала я.

– Звичайно,- сказав він, широко всміхнувшись.

Я повернула ручку і двері відчинились.

– Пері мабуть встав.

Я закрила двері за собою, коли ми пішли.

– Пері!
– покликала я.

Ніякої відповіді.

Джастін знизав плечима і сказав:

– Мабуть в душі.

Я повернула наліво, щоб зайти на кухню, плануючи взяти Колу з холодильника, а потім зупинилась. Тіло було на підлозі. Я лише бачила дві ноги, які стирчали з іншого боку кухні.

– Пері?
– пропищала я.

Я хотіла бігти до нього, але глибокий голос пролунав позаду мене з фойє.

– Не. Рухайся.

Я повільно повернулась і побачила пістолет, що цілився мені в голову. Моє дихання застрягло в горлі. Я змогла пропищати лише одне слово.

– Ти?

Глава 25

– Стань біля неї,- кричав Стівен Клейворт на Джастіна, махаючи пістолетом.
– Не роби дурних рухів.

Я стояла шоковано, не здатна зробити рухів, навіть якщо хотіла б. Джастін підняв руки вгору і підійшов ближче до мене.

– Сесіль не телефонувала адвокатові,- сказав Джастін.
– Вона зателефонувала тобі.

Стівен всміхнувся.

– Розумний хлопець. Колись ти можеш стати мером.

– Стівене, що ти робиш?- спитала я.

Я не могла повірити в те, що відбувалось. Я була впевнена, що Сесіль - вбивця. Видіння було з її точки зору.

– Моя мати зателефонувала мені, щоб я прибрав ще один безлад після неї. Але не хвилюйся, я зателефонував адвокатові дорогою сюди. З нею все буде добре. З вами всіма.

Він вишкірився і його обличчя змінилось. Це був той Стівен, якого я ніколи не бачила.