Шрифт:
Ну, так сядем у камина,
Я начну рассказ:
?
Чуть Харько куда пойдет,
Яков с Гапкой тотчас вслед,
Бросивши свою работу,
К Лопани спешат.
?
Там под старым дубом [2] став,
Нежно друг друга обняв,
Грустно и почти сквозь слёзы,
Песнь сию поют:
2
Пень сего дуба и теперь видеть можно недалеко от моста.
?
ЯКОВ
?
Гапко, що мені робить?!
Як з тобою різно жить?
Я убогій сиротинка
Полюбив тебе.
?
А Харько, твій пан-отець,
Не сплете наших сердець.
Як любов мою пронюха,
Лихо буде нам.
?
ГАПКА
?
Яків любий, не жалкуй,
Та Гапусю поцілуй;
Хто иміє добру душу –
Не богат хіба?
?
Розум має хто – здоров,
Має хто таку любов,
Як голубчик Яків має,
Чи ще не богат?
?
ЯКОВ
?
Та се так, та, не зовсім.
Той багатий в світі сім,
Волів має хто, корови,
Свиней, поросят…
?
Шапку гарну, та жупан…
Той багатий, той і пан –
Ні, лебедику, Гапуся,
Я не буду твій!
?
ГАПКА
?
Я розплачусь, як мала…
Коли хоч, щоб я жила,
Так кажу моєму тату:
«Нехай Яків мій»!
Він за руки візьме нас…
?
ЯКОВ
?
Він Гапусі скаже: «Зась!»
?
ГАПКА
?
Ні, сего Харько не скаже,
Любе дочку він.
?
ЯКОВ
?
Ні, Гапуся, не кажи.
Яківа побережи.
Як Харько про се узнає,
Скаже: «Геть з двора!»
?
Тогді Яків не барись,
По карасі в річку лізь…
Ні, Гапуся, коли любиш,
Не кажи сего.
?
Будем жити як живем.
Коли можно одним днем
Забарить розлуку нашу,
То і те гаразд.
?
ГАПКА
?
Гарно, Яків, не скажу.
Ось тобі що докажу:
Коли не твоя я жінка,
Дівка цілий вік
___
?
Тут обнимутся тесней,
Поцелуяся нежней,
Яков с Гапкой расходятся
По своим местам.
?
Каждый день и каждый миг,
Лишь останутся в двоих,
Яков с Гапкою под дубом
Тож да тож поют.
?
Так почти они весь год
Подле дуба и у вод
Жизнь счастливу провождали
И завидну жизнь!
?
Но однажды лютый рок
Вздумал дать им злой толчок.
В упоении восторга…
Их застал Харько.
?
Он давно их подмечал…
Что ж в душе он ощущал,