Ще пса привів,- новенького купив

Сьогодні я... Дак ти йому що треба

Робити тут,- усе і покажи.

Панас

Лопата ж де? Тут зайвої нема.

Доглядач

Лопата - ось!

(Слуга дає Дмитрові лопату.)

Ну, чуєш ти, роби,

Та не лінуйсь, гляди, бо буде лихо!

А ви сюди за мною йдіть усі!

Виходить, за ним слуга й невільники всі опріче Панаса й Дмитpa.

 ВИХІД ІII

Панас

Ну вже й народ! Нема йому того,

Щоб як сказать по-людському до тебе,-

Ні, він «старий собако» зараз каже!

Не вилає тебе, то й не дихне! Людці!..

А ти, козаче, звідки взявся?

Дмитро

З базару взявсь.

Панас

А звідки на базар?

Дмитро

З турецької тюрми.

Панас

А в тій тюрязі?

Дмитро

Та й у тюрму з базару привели.

Хіба ще де взялась би товарина?

Ми ж тут товар: ми - коні, чи воли!

Панас

Ох, правда це!.. Впеклась мені неволя!..

А я її вже вдруге зазнаю!..

Я вперше втік,- тепер же утікати,

Постарівшись, не здужаю ніяк...

Скажи, а ти давно, козаче, з дому?

Дмитро

Вже рік минув.

Панас

Що ж діялося там

У нас тоді? Чи й досі на Вкраїні

Той Іванець,2 гидка підлиза та,

Чи він іще і досі гетьманує?

Дмитро

Не стерпівши, давно вже розірвав

Його народ за зрадництво погане.

Панас

Туди к чортам! Добувсь таки свого!..

Хто ж гетьманом тепера? Дорошенко?3

Дмитро

На лихо все ще двоє гетьманів:

По наш бік, тут - ще Дорошенко й досі,

По той бік, там - Демко.

Панас

Який Демко? Дмитро

Не знаєте? Та - Многогрішний.4

Панас

Он хто!

Дмитро

Колотиться увесь безщасний край:

Нема ладу, бо голови немає...

І голова б Петро, та ба!..

Доглядачів голос

(іздалека)

Гей ви!..

Нероби ви, собаки, джаври кляті!

Вже й кинули робити? Я вам дам!..

Панас

Берись, а то ще прибіжить і бити!

Роблять удвох

Уже пішов. Ти тихше гомони.

Воно й робить, і розмовляти можна.

Та як же звуть тебе?

Дмитро

Дмитром. А вас?

Панас

Як був малий - Панасом мати звала,

Січовики ж товариші мене

Ще й Вершглягом прозвали, бо у мене

Такий кулак ще замолоду був,

Що як піду я навкулачки биться,

Та вдарю раз, то тут тобі і смерть.

А ти здобувсь там прізвища якого?

Дмитро

Та Квіткою прозвали козаки.

Панас

Туди к чортам!.. Козак, а зветься Квітка!.

За віщо ж це тобі таке мення?

Хіба за те, що вдався уродливий?..

А як же ти в неволю вскочив? га?

Дмитро

Та як дурний!.. На мене серед степу

Наскочила хижацька татарва...

Додому я вертавсь!.. У мене дома

Дружина й син манюсінький... Чогось

Мені тоді додому заманулось...

Поїхав сам із Січі, їхав так

Безпечно все, і не було і в гадці,

Що лихо жде... Кругом широкий степ,

Співочії пташки, високе небо

Блакитнеє та сонце золоте...

Ту бачивши красу, про все забувся

І думав я про Грецію, про Рим...

Панас

Про що?

Дмитро

Про Рим, про Грецію,- держави

Були такі... І думав я собі:

Як гарно їх описують поети,

Що добре там, що там краса яка!..

А в нас хіба чи не краса, не пишна -

В степах, гаях, на небі й на землі?

Чому ж ніхто і нашої не спише?

Якби списав,- ще ліпше це було б,