В дворі товару - сотні штук...

Лука мій пан! Лука надувся!

Надувшись, чхнув - проснувся!

КЛИМ П'ЯНИЙ

Клим, п'яний як земля, з шинка йшов у вітряк,

Та став на улиці і ключ держить в руках;

А Кум, побачивши, озвався так до Клима:

"Іди в вітряк - вітряк перед очима!"

А Клим йому: "Тривай - ммлини ддо мене

йддуть -

Піддійде мій - ось ключ - ззумію

ввідімкнуть!"

КРИКУН

"Таки ми витягли!" - сказав Комар Волам,

Що витягли вози з багна з снопами...

Буває так між нами:

Хто робить - той мовчить; а вірять

Крикунам.

КОРОВ'ЯК

Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як,

Що на троянду він походить колючками;

А мій Будяк

Сказав чванькові так:

"Не колючками будь похожий, а квітками".

РІВЧАК І РІЧКА

Розцінився Рівчак весною в половодді,

Сміявсь над Річкою, що потиху текла.

На літо річка все в одній тече поводі;

А в рівчаку - й земля засхла.

За Річку я сказав би Рівчаку дурному:

Хто добре робить - той не хвалиться нікому.

МОТИ

Хома з Паньком

Живуть, було, панками.

На старість прожились: обидва з торбинками

Співали Лазаря - і вмерли під тинком.

Усякий знає:

Хто солодко живе - той гірко умирає.

МІШОК З ГРІШМИ

Голодний у степу знайшов Мішок з шагами.

Узяв - і кинув геть: "Я думав - з сухарями!"

СУД

Петро у Хведора кобили позичав

І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,

шинкарки,

Та, грішний, після чарки,

Кобилі хвіст при рипиці ввірвав

(В Петра віжок начистий мав);

А Хведір на Петра у суд подав.

Суддя товстів - Петрів капшук худав...

А далі діло так рішили:

"Понеже оний Петр у Хведора взайми

Не брав безхвостої кобили,

То ми

Реченному Петрові присудили:

Кобилу ту йому держать;

А виросте їй хвіст - хазяїну віддать".

За Хведорове, бачиш, жито

Та Хведора ж і бито!

РАЛО

Хтось рало видумав (запевне німчура!).

Премудре Рало

На бувкуні легесенько орало!

Останніх воликів кум Сидір із двора -

І за безцінок збув...
– Купив новеньке Рало.

Хоть воликів у Сидора не стало,

Зате ж німецьке Рало

Новісіньке коло ясел стояло!

БУДЯК

Билинка косаря пеняла,

Що рано скошена - -зав'яла;

Сухий Будяк сказав: коли вмирать,

Що день терять!

Так тілько утіша Будяк,

Дурак!

ГРАМАТКА Й ЧАСЛОВЕЦЬ

З Часловцем Азбука на покуті лежала;

Часловець Азбуку нінащо потріпав,

Що він старший її - і знать її не знав,

Граматочка Часловцеві сказала:

"Хоть ти і старший, - а все-таки Школяр

Тебе не прочитає,

Коли мене не знає".

Часловець - Судді, а Граматка - Секретар.

КРИЛА У ВІТРЯКА

Раз Крила в Вітряка гуділи й горготали,

Що все село вони насущним годували;

А камінь, п'ятірня і колесо... мовчали.

Приказують, що хто мовчить,

Той двох навчить.

РЯБКО Й ЗЮЗЬКО

Питав Рябко Зюзька: "В хоромах ти живеш,

Чого ж на ретязі я, бідни, пропадаю?"

Зюзько сказав: "Ти все хазяйство стережеш,

Я Паню забавляю".

ЛІКАР

Уздрівши Лікар, що лікарство помагало,

Давав його частіш: що ж після з хворим

стало?

За третім разом - -гірш; за п'ятим - з ніг

звалив;

За шостим - придавив, за восьмим -

уморив.

ПАН ТА МУЖИКИ

Щедушний Пан казав:

"Чого ті мужики такі гладкі, здорові,