Гаррі Поттер і напівкровний принц

У шостій частині під назвою «Гаррі Поттер та Напівкровний Принц» сюжет трохи похмурий. Гаррі повертається на передостанній, шостий, курс навчання магії. Там він крутить роман з Джіні Візлі (сестрою Рона). Та Рон, власне, і не проти. Як він каже «краще вже нехай це буде Гаррі, ніж хтось сторонній». Сам же Рон зустрічається з Лавандою Браун (потрібно ж було йому на комусь вчитися цілуватися). І в перепетії цих романчиків Гаррі Поттер ходить на уроки до професора Дамблдора, де вони спільно розгадують найстрашнішу таємницю Волан де Морта. Я кажу про таємницю, як убити самого темного чарівника сторіччя. Гаррі дізнається про крестражі (предмети, в кожен з яких Волан де Морт помістив частину своєї душі), правда, що це можуть бути за предмети він міг тільки припускати. Можливо це медальйон Слизерина, щось, що належало іншим засновникам Хогвартса.   У книзі йдеться, про те, як Гаррі вирушив навіть знищувати один з них — медальйон Слизерина. Вони з Дамблдором трансгрессіровалі біля тієї самої печери, в яку Волан де Морт заганяв своїх жертв і катував їх. Коли Альбус з Гаррі зайшли всередину печери, Дамблдор водив щось руками і, нарешті, знайшов невидимий ланцюжок, за який притягнув човен з — під води. Цей човен переправив Гаррі і Дамблдора до посудини, в якій знаходився медальйон. Але цей медальйон можна було дістати тільки, випивши рідини з посудини. Дамблдор, випивши рідину, разом з Гаррі дісталися до Гогсміда (сільце поблизу Хогвартса), а звідти і на годинну вежу школи магії та чаклунства, де Северус Снейп і вбив Дамблдора.

Annotation

Як швидко плине час! Із кожною новою книжкою про Гаррі Поттера сотні мільйонів читачів у світі дорослішають разом з головним героєм. Наш Гаррі, здається, закохався… А тим часом темні сили на чолі з Лордом Волдемортом отримують могутню підмогу…

Джоан К. Ролінґ

Джоан Кетлін Ролінґ

– РОЗДІЛ ПЕРШИЙ -

– РОЗДІЛ ДРУГИЙ -

– РОЗДІЛ ТРЕТІЙ -

– РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ-

– РОЗДІЛ П'ЯТИЙ-

– РОЗДІЛ ШОСТИЙ -

– РОЗДІЛ СЬОМИЙ -

– РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ -

– РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ-

– РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ-

– РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ-

– РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ -

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ-

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ-

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ-

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТИЙ -

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ-

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ-

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ -

– РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ-

– РОЗДІЛ ТРИДЦЯТИЙ -

Джоан К. Ролінґ

Гаррі Поттер і напівкровний принц

(Гаррі Поттер - 6)

Як швидко плине час! Із кожною новою книжкою про Гаррі Поттера сотні мільйонів читачів у світі дорослішають разом з головним героєм. Наш Гаррі, здається, закохався… А тим часом темні сили на чолі з Лордом Волдемортом отримують могутню підмогу…

UxA- olik

«Гаррі Поттер і напівкровний принц»: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА;2007

ISBN 966-7047-29-6

Анотація

Як швидко плине час! Із кожною новою книжкою про Гаррі Поттера

сотні мільйонів читачів у світі дорослішають разом з головним героєм.

Наш Гаррі, здається, закохався… А тим часом темні сили на чолі

з Лордом Волдемортом отримують могутню підмогу…

Джоан Кетлін Ролінґ

Гаррі Поттер і напівкровний принц

Моїй чарівній донечці

Маккензі присвячую

її друковану сестру

– РОЗДІЛ ПЕРШИЙ -

Інший міністр

Наближалася північ, а прем'єр-міністр усе ще сидів у своєму кабінеті, читаючи довжелезну доповідну записку, зміст якої прослизав крізь його мізки, не залишаючи й сліду. Він чекав дзвінка від президента однієї далекої країни, гадаючи, коли ж той сіромаха зателефонує, і відганяв прикрі думки про цей довгий, тяжкий і виснажливий тиждень, тож у голові вже не залишалося місця ні для чого іншого. Що дужче старався прем'єр-міністр зосередитись на сторінці з друкованим текстом, то чіткіше йому уявлялося зловтішне обличчя його політичного опонента. Цей опонент світився того дня у випусках новин, і не просто перелічував усі ті жахіття, що сталися за минулий тиждень (ніби комусь ще треба було про них нагадувати), а й пояснював, що єдина їх причина-помилки уряду.

Пульс прем'єр-міністра частішав від самої думки про такі звинувачення, бо були вони несправедливі й безпідставні. Ну як його уряд міг передбачити, що той міст обвалиться? Це просто обурливо припускати, ніби на утримання мостів не виділялося достатніх коштів. Та ж міст не простояв і десяти років, і найкращі фахівці не могли пояснити, чому він розколовся, кинувши на дно річки десятки автомашин. А як можна натякати на те, що оті два жахливі й скандальні вбивства були скоєні через брак поліцаїв? Або на те, що уряд мав якось передбачити той дивний ураган на заході країни, що приніс стільки лиха людям і майну? А хіба це його провина, що один його заступник, Герберт Чорлі, дозволив собі цього тижня вдатися до невідповідних дій, і тепер, звільнений з посади, значно більше часу проводитиме зі своєю родиною?

–  В країні панує зловісна атмосфера,-сказав тоді на завершення опонент, ледве приховуючи вдоволену посмішку.

Так воно, на жаль, і було Прем'єр-міністр і сам це відчував; люди справді здавалися сумнішими, ніж звичайно. Навіть погода була бридка; якась прохолодна мряка посеред липня… щось було негаразд, щось було не так…

Він перегорнув другу сторінку доповідної записки, побачив, яка вона довжелезна, і кинув цю дурну роботу. Потягся й похмуро обвів поглядом свій кабінет. Це було гарне приміщення з чудовим мармуровим каміном, розташованим навпроти високих вікон, наглухо зачинених через несподіване похолодання. Прем'єр-міністр ледь-ледь здригнувся, встав і підійшов до вікна, вдивляючись у мряку, що тиснула на шибки. І тоді, стоячи спиною до кімнати, почув ззаду легеньке кахикання.