Леля & Лель

Нитки. Ножиці. Бажання змінюватись, творити. І все вийде, головне довіритись собі і самому процесу творення. Відпустіть вагання, хвилювання, «чим би дитя не тішилось, аби не плакало». У кожного з нас є та дитина внутрішня, якій настав час проявитись. Успів.

Страшнішої кари нема,Відчувати серцем,Як сніжинки падають,Коли минуле згадують.Боляче, наче в лещатах зажалось,Бо щось неприємне згадалось,Або коханням омріяне,Серце сіллю засіяне.Тяжко, коли чути повинен серцем,А розум далеко, повинен бути взірцем,Та сили нема вже сприймати,Коли над дитиною плаче мати.Або сивий дід про допомогу волає,Серце болить та Душу крає.Чому ж я такою вродилася?Чим же перед світом провинилася?Для чого біль в тисячу разів відчуваєш сильніше?Коли серцем сприймаєш а не чимось іншим.Як змінитися? Щоб не страждати,Серцем стомилася кохання відчувати,Або щось не приємне,

Конец ознакомительного фрагмента.